Взяв участь в прес-конференції в «Укрінформі» з приводу заводу «Більшовик». Захід проводила ветеранська ГО з промовистою назвою «Вибачте, що живі», керівник Данило Турчин. Я виступив в якості експерта з оборонпрому і політики.
Відгукнувся тому, що явно готується велика афера, причому, пов’язана з оборонкою, витоки афери ще в 2012 році. До речі, хлопці-ветерани (ось вже є і такий вислів!) з громадської організації сподобалися: стримані, коректні, але готові діяти рішуче і послідовно у відстоюванні того, що вважають правильним.
Я виступав про те, що «Більшовик» як і інші підприємства, що залишилися нам ще з часів Союзу — це загальнонаціональне надбання. А не не власність чиновників-Слуг, щоб вони цим розпоряджалися собі на кишеню. А «Слуги» вже щосили піарять приватизацію «Більшовика» як велике благо, яке вони всім нам мають намір піднести.
Якщо по-розумному, то слід було б під егідою Міністерства стратегічної промисловості провести професійний конкурс на те, яку саме сучасну оборонну продукцію можна виробляти на цьому підприємстві: ракети середньої дальності, бойові дрони, системи ППО чи ще щось. Але суть в тому, що виробництво можна розгортати з нуля на хороших площах, в сучасному ефективному вигляді, як це робить Ілон Маск на базі в Техасі. І в Києві є достатньо робочої сили з високим рівнем освіти, а робітникам «Більшовика» було б кому передати свій досвід.
Саме інтереси працівників заводу відстоює громадська організація, тому що самі працівники, а це люди переважно передпенсійного віку, тож сваритися з адміністрацією їм явно не з руки. Ось і звернулися за допомогою. Чому керівництво Фонду держмайна відверто ковбасить? Тому що тихою афера вже не виходить.
Судячи з ряду ознак, при владі є структура, яка заздалегідь визначена як майбутній переможець приватизаційного конкурсу. Зараз всім розповідають, що будуть розвивати виробництво, правда, не говорять, яку саме. На ділі ж завод цілеспрямовано роблять банкрутом, розпилюючи і вивозячи на металобрухт обладнання (в таких справах керівництво підприємства зазвичай в частці з майбутнім власником). При цьому борги перекладають на бюджет — це так зване «очищення активу для своїх». А працівникам знущально пропонують переїхати на Черкащину — до Жажкова, де немає ніяких умов ні для виробництва, ні для проживання.
Коли приватизаційний аукціон пройде, переможці від влади повирішують у Київраді питання зі зміною цільового призначення землі. І ось вам 36 гектарів в центрі Києва під черговий торгово-розважально-житловий комплекс! Який, як зазвичай, побудують повз Генплану Києва і який буде спотворювати архітектурно-урбаністичний вигляд столиці.
Хапуги при владі покладуть в кишені мільйони доларів, а пенсіонерам відзвітують про підвищення пенсії на жалюгідні десять гривень…
Але якщо до приватизації «Більшовика» буде прикута увага громадськості, то афера не пройде.