Народна депутатка Людмила Буймістер, яку 19 жовтня виключили зі Слуги народу, розповіла про «негласне правило фракції», яке нібито порушили при голосуванні за законопроєкт про олігархів. В ефірі програми Мокрик По Живому вона заявила, що в СН було «негласне правило», згідно з яким, аби рішення винесли до залу, його мають підтримати 70% фракції.
«Коли ухвалювався закон про олігархів, у нас було засідання фракції, але вона розділилася навпіл ㅡ половина депутатів не хотіла йти на порушення процедури».
За словами Буймістер, голова фракції Давид Арахамія поставив питання закону про олігархів на голосування серед членів СН, але пізніше фракція не стала дотримуватися свого принципу.
«У залі вже голосували після того, як їх усіх «зламали через коліно» і сказали, що все одно підуть «по бєспрєдєлу»… Всі розуміли, що вони голосуватимуть за цей закон», ㅡ стверджує нардепка.
19 жовтня Людмилу Буймістер виключили з фракції Слуга народу. За словами депутатки, основна причина — те, що вона «часто з’являється на екранах телебачення, часто спілкується з журналістами і розповідає позицію, яка відрізняється від основної у фракції, щодо того, що відбувається в країні».
Голова партії Слуга народу Олександр Корнієнко сказав, що «червоною лінією» стало неголосування Буймістер за законопроєкт про олігархів, ініційований президентом Володимиром Зеленським.
Верховна Рада 23 вересня ухвалила законопроєкт про деолігархізацію в другому читанні і в цілому — його підтримали 279 депутатів.
10 вересня тодішній голова Верховної Ради Дмитро Разумков направив законопроєкт до Венеційської комісії. До цього омбудсмен Людмила Денісова заявила, що деякі норми документа не відповідають Конституції, а його ухвалення може порушити права людини. Опозиційні фракції також закликали звернутися до Венеційської комісії. За словами президента Володимира Зеленського, законопроєкт повторно направлять до комісії після того, як він його підпише.
Згідно із законопроєктом, олігархом вважається фізична особа, яка відповідає щонайменше трьом з таких ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після початку дії цього закону є суб’єктом природних монополій або має монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до закону Про захист економічної конкуренції та протягом одного року поспіль підтримує або посилює такий стан;
4) підтверджена вартість активів особи (і суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 млн. прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2021 році — 2,27 млрд. грн).