Після загибелі одного з власників гаражу 20 вересня цього року, раптом його жінка заявила, що вона передає ключі від своєї безфундаментної споруди представнику комунального підприємства, відомого як учасник силових акцій по місту. Той починає разом з робітниками розбирати гараж без фундаменту та всіх переконує, що в нього завдання знести цілих шість гаражів, включно з тими, що на території чітко визначеної земельної ділянки спільноти власників гаражів, збудованих ще в 1970-1974 роках.
Репортаж блогера з місця події – про обставини розміщення обладнання, наданого по гуманітарному каналу постачання
Все це відбувається.. не повірите – в Бучі, що постраждала під час окупації в лютому-березні 2022 року, втративши 1% людей через насильницьку смерть, а ще тисячі – просто виїхали з міста, половина чоловіків служать.
Колись у Бучі – функції ЖЕКу виконував підрозділ відомого енергетичного підприємства ЮТЕМ, тому і вулиця Енергетиків – головна центрального масиву Бучі.
Відповідно до архівних мап Бучі – гаражі знаходилися і досі знаходяться за адресою провулок Санаторний, 9. Ще вчора в наявності було 25 гаражів щільної (стінка в стінку) забудови та два відокремлені на території котельні, що взимку опалює Бучанський масив. Мережі гарячої води на масиві Бучі немає, тому котельня працює лише в холодні часи.
До 2001 року в гаражах було проведено електрику, гаражі для автовласників представляли собою цілий світ майстерності – люди проводили тут частину свого життя, в багатьох з них є великий погреб, в якому зберігалися продукти та люди ховалися в них під час окупації Бучі.
Відповідно до законодавчої ініціативи 2001 року (Наказ мінбуду) – існувала «передприватизаційна» форма технічної паспортизації для «малої власності», включаючи гаражі. В Бучі таку функцію виконувало Ірпінське обласне комунальне підприємство БТІ з державним кодом реєстрації юридичної особи 03362488, начальником бюро в 2001 році був Гарбар, працювали відповідальні інженери – Єрьоменко, Моргун. Технічні паспорти були оформлені тоді по провулку Санаторному, в державній мапі картографів – це був обєкт суціної забудови з номером 9.
На генеральному плані Бучі так само – є ця пляма забудови гаражами. Гаражі знаходяться як і багатоквартирні будинки на комунальній землі, що не реєстрована окремим актом, а є в такому самому статусі, як і прибудинкова територія багатоквартирних будинків, бо – для чого нарізати землю під те, що і так належить територіальній громаді міста, а власники гаражів – є тими самими власниками територіальної громади. Інша справа – власність, експлуатація будинкі та майна стимулює податок, сьогодні він складає біля 60 гривень за метр квадратний площі нежитлового приміщення, цікаво – для пільгових категорій чомусь немає фінансової пільги. На рік з гаражу в 30 кв. метрів виходить більше 2 тисяч гривень. Для деяких людей це суттєва сума, для людей з жвавою роботою – стимул утримувати гараж, мати добротний ато або здати іншим людям. Податок на таку нерухомість – фактично місцевий податок. Для того, щоб отримувати такий податок – влада має стимулювати реєстрацію власності, розиток місцеих сервісів на базі такої власності та підключення мереж інфраструктури – електрику, воду та таке інше. Чи треба це владі? Може так, а може і ні, якщо мова йдеться про такі приватні ресурси, які можна перетворити на забудову комерційними павільйонами, яких Бучі вже десятки, а тільки на одній вулиці – вже більше десятка аптек.
А тепер – по суті.
В 2022 році до Бучі прийшли орки, а за ними … рейдери, що захотіли цю землю… чи відразу всю Землю? Хто їх знає – чого вони хочуть насправді і коли нажеруться?
З суботи по понеділок на Санаторному провулку аншлаг – три гаражі розбираються, виявляється – про всіх власників відомо, звонять – жінкам… Жінки погоджуються уступити, бо як же не уступити – звонять від мерії, кажуть що від рішення цих жінок залежить чи буде в Бучі сітло. В решті решт, люди швидко збираються, знаходять кооператив, пишуть заяви, умовляють адвоката взятися за свій захист, а поряд – робітники трощать два, а потім – третій гараж на спірній території. Людям страшно і бридко – їх майно це пам’ять трьох поколінь. В цю середу люди просять мера їх прийняти, мер не відмовляється, але в цей понеділок – «командири» з наполегливістю, якої не вистачає в інших місцях, викопують паркан на межі і в віторок намагаються переконати інших, що є людина, яка хоче здати на металобрухт ворота одного з гаражів, що назвався «власником», хоча інших реальних власників та їх права рейдери не визнають. Ви вірите – що це відбувається в Бучі, зараз, під час війни, людям погрожують знищенням майна? Майна, задяки якому частина бучанців пересиділа окупацію в безпечному місці. У Ткачука та Дорошенко гаражі поряд – раніше вони не знайомилися, в окупації, зрозуміло, підтримували один одного, вирішили разом – що залишаться окупації, бо тут було безпечно, вирішили не їхати 9-12 березня 2022 року під час кількох дні гуманітаного затишшя, завдяки якому тисячі людей виїхали з Бучі, Гостомеля, Ворзеля…
І тут раптом – таке, не досліджуючи про фактичне використання будівельних приміщень гаражів для захисту життя, здоров’я громадян України та їх майна на випадок небезпеки, людей примушують «здатися» перед рейдерами з невідомими намірами… Хоча, ні – є одна ідея. На невеликому клаптику постаити когенераційну установку на 2 МВт, яку хтось подарував українцям і тому ніби їїхочуть поставити тут – де в межах 300 метрів півсотні житлових будинків, два дитячих садочка, школа, торгівельний центр, та взагалі – центр міста! І все це поряд з існуючою котельнею, яка працює так само на газу, тому – що саме хочуть компенсувати наші горе-інженери? За відсутності газу – не буде взагалі нічого? Як і хто загалі проектує та алгоритмує ці рішення? Є там спеціалісти? Хто вони, якщо для такого рішення все треба починати з рейдерства проти сотні сімей бучанців? Так, сотні – тому що там вже власники в трьох поколіннях, фактично – вся Буча починалася з ЮТЕМа, українською – Підентехенергомонтаж. Підприємства, яке будувало мережі в Африці та в Азії, в Молдові та Грузії. Правда, архіви ЮТЕМа, що мали зберігатися на вулиці Пушкінській Києві десь, як сказали … потірялися, коли людям треба було підтверджувати свій стаж.
Так а що казати про споруди? Де шукати накази та рішення про забудову, акти та технічні паспорти. В Києві, Ірпені – так, але тільки не в Бучі, а чому?
Хто приймав документацію чи хто коли цікавися «малою власністю» бучанців? Може колишня архітекторша, що забудовувала бучанські ліси разом з начальниками Бучі, Ірпеня та Гостомеля? Чи, може, нинішній архітектор може вже предстаити «державу в смартфоні», як обіцяв президент в 2019 році, а в 2024 році пообіцям відправити виробництва під землю… Так про що мова?
В Бучі знищують захисні споруди, а президент обіцяє колись знайти якісь нові можлиості для дрібного виробництва? Чому не в гаражі? Нагадаємо – українець Стів Возняк за легендою придумав та зібрав перший процесор компютера саме в гаражі.
Мешканці Бучі на Масиві – це не тільки колишні праціники ЮТЕМу, Бучанської колонії чи совхозу, у нас багато інженерного складу, бучанці не здадуться, за що тоді ми змагаємося, якщо реальне майно з реальною вартістю та користю можна знищувати окриком дурного начальника? Чим ми тоді відрізняємося від кріпаків російської імперії позаминулого сторіччя? Мешканці Бучі вже давно не мають райради, самоуправляються, тому досить шидко склалии звернення чи акт на предмет збереження приміщень гаражів, розташованих в м. Буча по Санаторному провулку, 9, що використовуються жителями м. Буча для захисту життя, здоров’я та їх майна на випадок небезпеки повітряного простору. Для подальшого розвитку таких малих форм власності для завдань тилових потреб – гаражі потребують протипожежні ємності та електроенергію для освітлення в розміраж необхідних для розміщення 20 сімей загальною кількістю 80 чоловік.
Але чи існує сьогодні така відповідальна особа, що зможе протистаити життя людей рейдерам, що влаштували під час військового стану тиск на жінок та дітей тих, хто будува гаражі?
Буча, кореспондент – Франк V, Брайтон, Велика Британія