Я — дівчина з маленького села, але з дитинства ніколи не відчувала себе людиною, яка має просто стояти осторонь. Мені завжди було важливо бути включеною в життя навколо: допомагати, брати участь, помічати проблеми й намагатися хоч щось змінити. Навіть у зовсім простих речах я відчувала потребу бути корисною людям і робити те, що можу саме зараз.
Приблизно з десяти років я почала активно долучатися до різних ініціатив. Це не були великі проєкти чи гучні події, але саме тоді я вперше зрозуміла, що навіть маленькі дії мають значення. Я завжди намагалася бути там, де щось відбувається, де потрібна допомога або підтримка. Мене ніколи не лякало пробувати нове, брати відповідальність чи включатися в роботу з людьми. Навпаки — саме це давало мені відчуття, що я на своєму місці. У цьому мене дуже підтримували батьки.
Для мене це має велике значення, тому що вони не знецінювали моїх бажань і прагнень, а дозволяли шукати себе, розвиватися й рухатися вперед своїм шляхом. Вони дали мені свободу бути активною, небайдужою людиною й не боятися проявляти себе. Згодом я доєдналася до волонтерської діяльності. Разом з іншими людьми ми організовували заходи в селі, допомагали людям, створювали різні ініціативи. Саме тоді я вперше відчула, наскільки багато може дати командна робота. Коли кілька людей об’єднуються навколо спільної мети — навіть невеликі дії починають реально змінювати життя навколо.
Окремим і дуже важливим етапом стали поїздки до лікарні. Там я вперше побачила людей зі складними травмами та опіками. Це був досвід, який неможливо забути. Після цього в мені ще сильніше закріпилося розуміння того, наскільки важливо не бути байдужою. Тоді волонтерство перестало бути для мене просто активністю — воно стало внутрішньою потребою допомагати людям, які проходять через складні життєві обставини. З початком повномасштабної війни це відчуття відповідальності стало ще сильнішим. З’явилося чітке розуміння, що зараз не час залишатися осторонь.
Хотілося бути максимально включеною там, де я можу бути корисною. Саме в цей період я почала ще більше спілкуватися з людьми, слухати історії своїх однолітків, переселенців, сімей військових та ветеранів. Через ці розмови я почала глибше бачити проблематику ВПО та ветеранів не через новини чи соцмережі, а через реальні людські історії. Я чула про труднощі адаптації на новому місці, про втрату дому, відчуття самотності, нерозуміння та психологічне виснаження. Водночас я бачила, як ветеранам після повернення часто не вистачає простої підтримки, уваги й відчуття, що їх справді чують і розуміють.
Саме після таких історій у мене з’явилося ще сильніше бажання не просто співчувати, а шукати способи допомоги й вирішення хоча б частини цих проблем. Разом із молоддю та людьми, які теж хотіли бути корисними, ми намагалися організовувати ініціативи, підтримувати людей морально, створювати простір для спілкування та взаємодії. Для мене було важливо хоча б частково дати людям відчути, що вони не залишилися сам на сам зі своїми труднощами.
Пізніше я дізналася про Молодіжну раду при Миронівській міській раді та вирішила доєднатися. Для мене це стало ще одним важливим етапом. Я завжди мала внутрішнє бажання бути ближче до змін у своїй громаді, особливо коли це стосується людей, які постраждали через війну або потребують підтримки. Молодіжна рада дала мені можливість не просто говорити про проблеми, а бути ближче до процесів і рішень, які реально впливають на життя людей. Саме весь цей шлях поступово привів мене до думки про створення власної організації. Це не було спонтанним рішенням. Воно формувалося роками — через досвід, людей, події й усе, що я бачила навколо себе.
Мені хочеться створити щось, що зможе об’єднувати людей, допомагати системно та бути підтримкою для тих, хто цього потребує, особливо для молоді, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. І я продовжую цей шлях зараз. Для мене він не про гучні слова чи статуси. Він про просту річ — бути там, де моя допомога може мати значення. І не зупинятися, поки я можу робити хоча б щось корисне для людей навколо.
https://www.facebook.com/share/18tALQyLaY/?mibextid=wwXIfr
https://www.instagram.com/starinecdasha00?igsh=M3BuYThybGFyZWw2