До редакції «УкрПрес» потрапили нові документи, які проливають світло на діяльність фігурантки наших попередніх розслідувань — Лариси Усаченко-Родченко, більш відомої як «Золота рибка» військової психіатрії. Цього разу — у центрі уваги її діяльність у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП), де Родченко активно просуває не лише себе, а й членів власної родини.
Сімейна «профорієнтація» в академії Щокіна
Журналісти отримали копії трьох майже ідентичних службових записок, адресованих президенту МАУП Георгію Щокіну, від:Лариси Михайлівни Родченко, докторки наук з державного управління, професорки кафедри громадського адміністрування;
Олександра Олександровича Усаченка, кандидата наук з державного управління, доцента кафедри публічного адміністрування (першого чоловіка Лариси Родченко);
Ігоря Юрійовича Родченка, кандидата наук з державного управління, доцента кафедри публічного адміністрування (нинішнього чоловіка).Усі три документи мають однаковий зміст — прохання дозволити здійснювати наукове керівництво 10 аспірантами за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» та отримувати відповідну оплату.
Цікаво, що документи датовані 2022 роком — часом активних бойових дій і масової евакуації навчальних закладів.
Родинна монополія
Таким чином, маємо цілий «сімейний підряд» у МАУП, де троє осіб, пов’язаних родинними зв’язками, одночасно претендують на фінансування за наукове керівництво аспірантами. Формально — це виглядає як профорієнтаційна активність. Фактично — як внутрішня корупційна схема із розподілом академічних ставок між своїми.
Особливу увагу викликає той факт, що перший чоловік Лариси Родченко — Олександр Усаченко — перебуває на тимчасово окупованій території, де, за наявними даними, продовжує викладацьку діяльність. Виникає питання: як особа, яка фізично не перебуває в Україні, може бути включена до науково-педагогічного складу українського вишу, тим паче — такого, що має державну акредитацію?
Академічні «рибки» та посвідчення ветеранів
Окрім кадрової складової, у розпорядження редакції потрапила інформація про сумнівні дії Лариси Родченко у сфері видачі посвідчень учасників бойових дій. За нашими джерелами, Берегівська районна державна адміністрація (Закарпаття) підписувала документ (посвідчення), видані Родченко, що ставить під сумнів їхню законність, а саме:
У розпорядженні редакції також опинилася копія посвідчення учасника бойових дій на ім’я Лариси Родченко, виданого Берегівською районною державною адміністрацією 20 листопада 2020 рока.
Документ має ознаки підробки або грубих порушень при оформленні:
- у посвідченні відсутній підпис посадової особи, яка його видала;
- ім’я «Лариса Родченко» виправлене, що не допускається при оформленні офіційних документів;
- печатки нанесені нерівномірно, що може свідчити про використання копій або сканів.
Такі деталі ставлять під сумнів законність отримання статусу учасника бойових дій і можуть свідчити про використання підробленого документа для отримання пільг.
У цьому контексті виникає логічне запитання: чи не використовуються зв’язки Родченко в освітній та державній системі для створення фіктивних документів, які можуть надавати статуси і пільги без законних підстав?
Племінник Родченко — у приймальній комісії, а не в ЗСУ
Ще один штрих до портрету «академічної родини»: племінник Лариси Родченко Могиль Ярослав, працює в приймальній комісії МАУП.
Характерно, що Ярослав Могиль з початку повномасштабного вторгнення був мобілізований і досі продовжує служити. Тепер постає питання, як військовослужбовець може поєднувати громадянську діяльність, зокрема бути членом приймальної комісії?
Під час війни — коли більшість його ровесників служать у ЗСУ, — така зайнятість виглядає як відверте уникнення військової служби, ймовірно, під прикриттям впливової родички.
У той час як інші чоловіки його віку воюють, родичка забезпечила йому «броню» в академічному тилу.
З присмаком сепаратизмуМАУП і старі тіні проросійських впливів
МАУП уже не вперше фігурує у скандалах. Колись академію звинувачували у зв’язках із проросійськими колами. Тепер, коли там влаштовуються люди з родинними та окупаційними слідами, питання до діяльності керівництва постають із новою силою.
МАУП, відомий у минулому скандалами з проросійськими заявами керівництва, у цій історії знову фігурує як майданчик для сумнівних кадрових рішень.
І коли викладацькі позиції отримують люди, пов’язані з окупованими територіями, — це не лише питання етики, а й питання національної безпеки.
Редакційний висновок
Звертаємо вашу увагу, що Родченко Лариса , Родченко Ігор, Могиль Ярослав були мобілізовані до лав ЗСУ, і мав бути наказ або розпорядження про увільнення на період до демобілізації або закінчення воєнного стану, при цьому вони порушують законодавство тим, що отримують зарплату і там і там…
Факти, оприлюднені у цій публікації, вимагають перевірки Національним агентством із забезпечення якості освіти, СБУ та Міністерством освіти і науки України.
Йдеться не просто про зловживання службовим становищем — а про системне використання освітніх структур для особистого збагачення, уникнення відповідальності та створення мережі впливу, що має ознаки сепаратистського сліду.