Популярне

Кожна наступна «Авдіївка» обходитиметься рашистам удвічі-втричі дорожче — Сергій Ауслендер

Років через якусь кількість військові історики вивчатимуть події війни в Україні, у тому числі «Битва за Авдіївку» та головне питання, яке їх цікавитиме — Що це взагалі було?

У пропагандонів, звичайно, радості повні ресурси — перемога, ЗСУ біжать і таке інше. Але якщо уважно придивитися до різного роду «військорів», хто подалі від годівниці і ближче до фронту, у них якраз фігурує те саме питання — Що це було? Або «навіщо»?

За підрахунками, скажімо, Пентагону, при штурмі (штурмах) Авдіївки Орда втратила 50 тисяч осіб і під тисячу танків і бронемашин, що дає певне уявлення про те, що там було за пекельне пекло.

Але навіть з огляду на абсолютно людоїдський характер російського режиму в таких втратах має бути якийсь сенс. А його не видно. Скажімо, Авдіївка була останнім оплотом ЗСУ і за ним відкривався оперативний простір, а позаду чекали своєї черги механізовані стратегічні резерви, які б ринули в прорив за напрямками, що розходяться — на Київ і Дніпро? Немає такого, ЗСУ відійшли на наступну лінію оборони, Донецьку агломерацію справді захоплено, але далі виникає Краматорсько-Слов’янська — 10 років безперервного будівництва укріплень, 6 великих міст і кілька сотень населених пунктів, кожне з яких треба штурмувати в лоб, тому що лінія фронту відносно стабільна та флангових обходів не передбачається. Та й не вміють вони робити ці обходи. У лоб, навалом — так. Отже, простий підрахунок показує, що для досягнення, скажімо, Павлограда треба витратити ще з півмільйона людей, а то й більше.

Або інший розклад: на носі переговори, ось-ось буде укладено мирну угоду і треба встигнути захопити якнайбільше, щоб торгуватися з вигідніших позицій? Немає жодних переговорів і навіть намірів, та й хто з ними про що домовлятиметься.

Авдіївка обійшлася Орді втричі більше, ніж 10 років Афганської війни, або вдвічі, ніж дві чеченські разом узяті. І це при тому, що найкритичнішого моменту союзники по суті залишили Україну без снарядів і допомоги. Але це зміниться, причому незабаром. Тоді кожна наступна «Авдіївка» обходитиметься вдвічі-втричі дорожче. І це лише Південний Схід України, а там ще багато чого. Доречно згадати історію з Бахмутом, який теж вважали «великою перемогою», витративши там величезну кількість резервів і абияк видавивши з вщент розбитого міста українців.