Судове рішення без компенсації, заблокований доступ до майна та питання до Мін’юсту — справа, що виходить за межі сімейного конфлікту
У Кропивницькому триває резонансна справа щодо поділу нерухомості між колишнім подружжям, яка вже переросла у ширше питання законності нотаріальної діяльності та ефективності державного контролю. Попри висновки експертизи та внесення компенсації одним зі співвласників, суд першої інстанції ухвалив рішення, що викликає запитання щодо дотримання правових процедур. Додаткову увагу привертають факти блокування доступу до майна, проведення перевірок за зачиненими дверима та можливі порушення у діяльності нотаріуса. Справою вже займаються правоохоронні органи, а подальший її розгляд може стати показовим для оцінки роботи Міністерства юстиції України, Державного бюро розслідувань та судової системи загалом.
У Кропивницькому протягом трьох років розглядається справа про поділ спільного майна колишнього подружжя. Формально — це типовий сімейний конфлікт щодо нерухомості. Однак фактичні обставини справи свідчать про значно ширший контекст, у якому переплітаються питання права власності, нотаріальної діяльності, державного контролю та можливі ознаки адміністративного покривання.
Суть майнового спору
Предметом спору є квартира №1 по вул. Віктора Чміленка, 94 у місті Кропивницький. Це приміщення має не лише житлове, а й комерційне значення: тут зареєстровано робоче місце приватного нотаріуса Наталії Буліч, а також фізичної особи-підприємця Андрія Буліча.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №2703/23 від 15 травня 2023 року, розподіл часток у квартирі виглядає наступним чином: 51% є особистою власністю Андрія, ще 49% — спільною сумісною власністю подружжя. Таким чином, загальна частка Андрія становить 75,5%.
Експертиза чітко встановила, що виділ частки нотаріуса в натурі є технічно неможливим через невідповідність мінімальним будівельним нормам площі. У подібних випадках, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, застосовується механізм припинення права співвласника із обов’язковим внесенням компенсації на депозит суду.
Андрій Буліч виконав цю вимогу та вніс відповідну суму. Натомість нотаріус — ні. Попри це, суд першої інстанції, за наявною інформацією, визнав право власності на квартиру за нотаріусом, фактично проігнорувавши вимогу про обов’язкову компенсацію, позбавивши без буд-яких підстав права власності Андрія, зазначивши те, що квартира є річчю для професійних занять нотаріуса.
Журналісти на місці: закриті двері та відмова від коментарів
Журналісти видання «Укрпрес» відвідали приміщення, де здійснює діяльність екс-дружина Андрія — приватний нотаріус Наталія Буліч. Попри присутність журналістів, нотаріус відмовилась надавати будь-які коментарі та зачинилась у власному кабінеті, фактично уникнувши спілкування з пресою.
Крім того, журналісти побували у Дніпровському регіональному управлінні юстиції у Кропивницькому, де поспілкувалися з начальницею відділу нотаріату Оксаною Ухановою. Вона відповіла на низку запитань щодо ситуації.
За її словами, представники юстиції наразі мають обмежені повноваження щодо контролю за діяльністю нотаріусів. Пряма мова чиновників: «у нас відібрали повноваження контролю дій нотаріусів».
Блокування нотаріусом доступу до майна співвласнику
Після проходження реабілітації (Андрій Буліч є інвалідом ІІ групи довічно у зв’язку із заміною двох кульшових суглобів) він зареєстрував ФОП за адресою квартири та оформив трудові відносини з працівником з наміром відновлення своєї господарської діяльності.
Однак, починаючи з листопада 2025 року, доступ до приміщення фактично заблокований з боку нотаріуса: самого співвласника та його працівника не допускають до квартири, що унеможливлює здійснення ним господарської діяльності.
За цими фактами відкрито кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України (самоправство). Подані заяви про внесення відомостей до ЄРДР підтверджені відповідними ухвалами суду.
Перевірка Мін’юсту: формальність чи узгодженість?
2 грудня 2025 року до органів юстиції було подано скаргу щодо можливих порушень у діяльності нотаріуса. Зокрема, йшлося про невідповідність робочого місця вимогам законодавства, перебування сторонніх осіб у приміщенні, неможливість забезпечення нотаріальної таємниці та фактичне спільне використання квартири.
Вже наступного дня, 3 грудня, наказом №2193/13.4-06 було призначено позапланову перевірку. До складу комісії увійшли Козачкова У.О. та Писарєва А.В.
Перевірка відбулася 15 грудня 2025 року за обставин, які викликають запитання. Приміщення було зачинене, співвласника до нього не допускали, і двері відкрили лише для перевіряючих. Протягом 40 хвилин комісія перебувала всередині за зачиненими дверима, тоді як скаржника фактично усунули від процесу. У ході перевірки двічі викликалась поліція. Події зафіксовані на відео.
За результатами перевірки Міністерство юстиції надало відповідь, яка, за словами заявника, не містить аналізу наданих доказів, не враховує відеофіксацію, не оцінює висновки експертизи та фактично підміняє предмет скарги лише поясненнями отриманими, від нотаріуса.
У зв’язку з цим подано окрему скаргу на дії перевіряючих із вимогою провести службове розслідування, відповідні позови до суду, а також заяви до органів Державного бюро розслідувань.
Нотаріальні дії під час перебування на стаціонарному лікуванні
Окремий аспект справи стосується здійснення нотаріальних дій у період, коли нотаріус, за наявною інформацією, перебувала на стаціонарному лікуванні.
Згідно з медичною документацією, наданою самою нотаріусом до суду, вона перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 17 по 25 листопада 2025 року. Водночас офіційна інформація органів юстиції свідчить, що у цей самий період було вчинено значну кількість нотаріальних дій.
Правова природа нотаріальної діяльності не допускає формального підходу нотаріальні дії вчиняються особисто нотаріусом, передбачають безпосередній прийом осіб та перевірку документів, здійснюються із використанням персоналізованого доступу до державних реєстрів
Таким чином, одночасне існування двох обставин — стаціонарного лікування та активного здійснення нотаріальної діяльності — є об’єктивно взаємовиключним.
Додаткові питання викликає і поведінка нотаріуса у різних правовідносинах. У судових процесах вона посилається на стан лікування як на підставу неможливості виконання професійних обов’язків, тоді як у взаємодії з органами юстиції — навпаки підтверджує здійснення діяльності у звичайному режимі. Така варіативність пояснень свідчить про використання різних версій обставин залежно від процесуальної ситуації.
При цьому реакція органів юстиції зводиться до формального підходу та посилання на обмеженість повноважень, що фактично унеможливлює належну перевірку наведених фактів.
Такі дії виходять за межі дисциплінарної відповідальності та можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, що потребує повноцінного та неупередженого розслідування.
Чому ця справа виходить за межі приватного конфлікту
На перший погляд, йдеться про типовий спір між колишнім подружжям. Однак сукупність обставин змінює його природу.
Коли суд роками розглядає справу, ігноруються механізми компенсацій через депозит, співвласника фактично позбавляють доступу до його майна, перевірки проводяться за зачиненими дверима, а державні органи надають формальні відповіді — це вже не лише приватний конфлікт.
Це питання функціонування державних інституцій, особливо в умовах невеликого міста, де ризики неформальних зв’язків традиційно вищі.
Подальші кроки сторін
Сторона Андрія Буліча наразі вже вчинила низку процесуальних та правових дій, серед яких апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, позовні заяви щодо протиправної бездіяльності органів юстиції, звернення до Державного бюро розслідувань та органів Національної поліції України.
Принципова позиція ЗМІ
Зібрані матеріали вже зараз дають підстави ставити низку принципових питань:
Чи може суд позбавити особу 75,5% частки майна без фактичного внесення компенсації?
Чому механізм депозиту, який є ключовим у подібних справах, був проігнорований?
З яких причин перевірка проводилась без участі співвласника?
І чому орган юстиції не здійснив повноцінного аналізу наданих доказів?
Відповіді на ці питання мають значення не лише для сторін конфлікту, а й для оцінки ефективності правозастосування в цілому.
Повний текст судового рішення вже отримано, що дозволяє перейти від попередніх оцінок до предметного юридичного аналізу з урахуванням мотивувальної частини та застосованих судом правових підходів.
З огляду на суспільний інтерес до справи, засоби масової інформації планують і надалі здійснювати її публічний супровід, зокрема на стадії апеляційного перегляду. Це передбачає підготовку детального правового аналізу, журналістських матеріалів та відповідних запитів до компетентних органів.
Подальший розвиток цієї справи фактично стане індикатором того, наскільки принципи верховенства права та належного контролю за діяльністю нотаріусів реалізуються не декларативно, а на практиці.