Владислав Буртин, який, замість того, щоб захищати кордони України, виявився втікачем від відповідальності та фінансовим шахраєм, до того ж ще й кинув на чималі гроші політика Віктора Баранського.
Проросійський політтехнолог тікає від фронту: розкрито скандальні деталі
Втекти від відповідальності щодо армії – фішка не лише країни-агресора, а й наша. Так, політтехнолог-шахрай медведчуківського штибу Владислав Буртин після спілкування з правоохоронцями терміново вирішив «мобілізуватися» та далеко від фронту захищати кордони батьківщини.
Але до Буртина питання не лише у прокуратури. Ось, наприклад, депутат-втікач Віктор Баранський, коли йшов у парламентарі по Київському району Одеської області, теж розраховував на Буртина. Той взяв участь у написанні кандидата Баранського «курсу на Раду». Отримав за це під сотню тисяч доларів, благо у Віті було чим смітити. Але «несподівано» щось пішло не так.
Мало того, що Буртин явно не був досвідченим політтехнологом та спічрайтером, він ще й вирішив, що фаворитами у виборців будуть не чорні конячки із «Слуг народу», а команда Порошенка. Тому всі свої сили Буртин кинув на мочилово останніх. І, як показала історія – прогадав.
Але найцікавіше не те, на що, точніше на кого, було витрачено гроші ОПЗЖ-шника Баранського, а як агітаційний бюджет пішов на рекламу в помийних ресурсах новин з накрученими переглядами та передплатниками. Класичне медіа-розведення. А ще також на розвиток власних ресурсів (https://t.me/Monitor_Odessa/11867) Буртина!
Баранському після виборів можна було кричати «нас просто надули!» І мав би рацію, незважаючи на те, що позитивного у Віті хіба що резус-фактор групи крові. 5 років Баранський «окучував» округ, щоб у відповідальний момент довіритися шахраю Буртину та його людям.
Тож під ковпаком Владислав Буртин опинився не лише у копів, а ще й у Баранського, який у Стамбулі явно не забув, хто його розвів на загалом чималі гроші. Чекаємо, коли у підручниках історії напишуть про захисника України Владислава Буртина. А насправді – це звичайний проросійський кидала і перебіжчик, який працював на ОПЗЖ-шника і кинув останнього, як виявилося, на користь ще безпораднішого народного обранця – Шарія.