Вона берегла маму від правди про фронт, говорила, що все добре, а за кілька днів загинула зі зброєю в руках біля Греківки
Днями минуло два роки по загибелі юної українки. Юлія Бояновська — 19-річна військовослужбовиця 3-ї штурмової бригади, яка загинула 12 серпня 2024 року на Луганщині. Перед останнім виходом на позиції вона сказала мамі: «Все люкс». За цими словами стояло бажання не налякати найдорожчу людину. Її життя обірвалося на війні, але пам’ять про Юлію має залишитися назавжди.
12 серпня 2024 року вона прийняла свій останній бій біля Греківки на Луганщині. Їй було лише 19 років. Юлія Бояновська — боєць 3-ї штурмової бригади. Дівчина, яка постійно була там, де найгарячіше: передова, штурми, піхота. Авдіївка, Луганський і Донецький напрямки…
Юлія берегла маму й майже не розповідала їй про справжню небезпеку. Казала, що їхня бригада далеко від передової, десь у тилу під Харковом. Не хотіла, щоб мама хвилювалася. Востаннє вони говорили в неділю ввечері. Юлія попередила, що їх відправляють на позиції щонайменше на п’ять днів.
Мама запитала те, що питала завжди:
— У тебе все добре?
— Все люкс, — відповіла донька.
Тільки цього разу в голосі вже чулася втома…
А у вівторок вранці мама дізналася найстрашніше. Юлії більше немає. Вона загинула в бою, зі зброєю в руках, виконуючи свій військовий обов’язок.
Її більше не обійме мама. Не дочекається тато. Не зустріне вдома молодший брат. Не повернеться їхня «квіточка»… Їй було всього 19 років.
Юлія віддала своє життя за Україну — за можливість для інших жити, працювати, любити, обіймати рідних і просто прокидатися вранці.
Війна забирає найкращих. Але вони не мають помирати вдруге — у нашій пам’яті.
Пам’ятаймо Юлію Бояновську. Пам’ятаймо кожного й кожну, хто віддав найдорожче за Україну.
Світла пам’ять тобі, Юліє. Дитино, зіронько, лебідонько…
Лети. Твоє ім’я назавжди має залишитися серед тих, кому Україна завдячує своїм життям.