Популярне

Підвищення вартості квитків: корупційний мільярдний борг столичної влади перед олігархом заплатять кияни?

З 1 січня 2022 року одна поїздка у комунальному транспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі, автобусі) може коштуватиме 20 грн. у разі придбання разового квитка. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, йшлося в пресрелізі КМДА.

«Нинішня ціна у комунальному транспорті давно не відповідає економічно обґрунтованому тарифу. За розрахунками КП Київпастранс, економічно обґрунтований тариф у наземному транспорті сьогодні становить 22,30 грн. За розрахунками КП Київський метрополітен, обґрунтований тариф у метро – 22 грн», – зазначив Поворозник.

Проте мер Києва В. Кличко раптово вніс корективи у цю заяву: «Питання перегляду вартості тарифів на проїзд до кінця опалювального сезону розглядатися не буде. Перший заступник голови КМДА ініціював процес публічних консультацій щодо встановлення тарифів на проїзд у громадському транспорті Києва», – додав він.

«Як менеджер я говорю про складну економічну ситуацію, в якій опинилося місто через енергетичну кризу та постійні борги центральної влади перед містом. Але як у мера у мене є чітка позиція: питання перегляду тарифів на проїзд у комунальному транспорті до кінця опалювального сезону розглядатися не буде. Проте ми повинні розуміти й вирішити, звідки візьмемо кошти, щоб втримати ціни на проїзд на нинішньому рівні», – сказав Кличко.

Ініціатива міської влади про підвищення вартості проїзду викликала шквал обурення жителів столиці. На сайті Київради вже зареєстровано петицію з вимогою не допустити зростання тарифів, а деякі громадські організації планують з такими ж гаслами мітингувати під стінами КМДА 19 листопада 2021 року.

Окрім об’єктивних чинників, які штовхають керівництво міста на такий непопулярний захід, подорожчанню проїзду може сприяти намір чиновників за рахунок зростання цін на квитки виплатити борг КП «Київський метрополітен» перед ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія».

Нагадаємо, у липні 2009 року між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «Укррослізинг» (після перейменування – ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія») було укладено договір на фінансові лізингові послуги – постачання 100 вагонів метрополітену на 800 млн гривень. У жовтні того ж року сторони уклали додаткову угоду, передбачивши таким чином, що «підземка» має відшкодовувати зазначеній компанії фінансові збитки, що виникають внаслідок зміни курсів валют.

У 2015 році столична влада та КП «Київський метрополітен» остаточно визнали, що не зможуть розплатитися за отримані в лізинг вагони, незабаром після чого ТОВ «Укррослізинг» розпочало судові позови про стягнення заборгованості (справа №910/8397/16). При цьому законність формування даного боргу та обґрунтованість його суми неодноразово викликала питання як у експертів, так і у депутатів Київради. Ще в червні 2016 року Тимчасова контрольна комісія столичної міськради зробила висновок про те, що в Києві «таким лізингом замість прямої закупівлі у виробників вагонів метро було створено умови для злочинної схеми».

У ході судових розглядів столична влада «на словах» намагалася захистити міський бюджет від збитків, проте насправді все виглядало інакше. Наприклад, під час розгляду цієї справи у касаційній інстанції Київрада вирішила безпосередньо звернутися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. Проте юристи Київради зробили це надзвичайно безграмотно і вирішили заощадити на судовому зборі, через що суд цю скаргу навіть не прийняв до розгляду.

У результаті, 25 квітня 2017 року той самий суд задовольнив вимоги ТОВ «Укррослізинг» на суму понад 1,9 млрд. гривень. 28 листопада 2018 року Господарський суд Києва затвердив мирову угоду між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія», згідно з яким було визначено суму боргу у розмірі 1,6 млрд гривень (на той момент частину заборгованості вже було виплачено), а також зазначено порядок погашення цього боргу.

На виконанні судової ухвали про затвердження мирової угоди Міністерство юстиції нещодавно стягнуло з метрополітену частину цієї заборгованості – 125,9 млн гривень.

«Центр протидії корупції» звертає увагу на те, що 27 жовтня 2021 року, невдовзі після проведення Мін’юстом «транзакції» на користь вищезгаданого ТОВ, столичний мер Віталій Кличко побував на Дні народження Павла Фукса.

Цей українсько-російський бізнесмен, який з червня 2021 року перебуває під санкціями РНБО України, до кінця 2017 року значився одним із засновників ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія», а ЗМІ досі приписують йому причетність до цієї компанії.

«Здається, Фукс – під санкціями РНБО. Можна через суди вимагати перегляду спірних мільярдних боргів. Але ні. Натомість Кличко їде до Фукса на день народження. І не з порожніми руками, а з регулярними траншами на користь фірми олігарха. А потім у 2,5 раза піднімає вартість проїзду у громадському транспорті. Тому що Фуксу потрібні гроші. Багато грошей. Кияни заплатять, так?», – вказано у повідомленні «Центру протидії корупції».

Цікаво, що попереднє підвищення тарифу на проїзд у київському метро до 8 гривень, яке відбулося у липні 2018 року, низка ЗМІ також пов’язувала, серед іншого, з необхідністю розплатитися з ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» зі штучно створених боргів столичної «підземки».

Лукавить Віталій Володимирович і щодо відсутності інших, окрім підвищення вартості квитків, джерел фінансування столичного транспорту. Лише тіньовий ринок реклами на об’єктах комунальної транспортної інфраструктури Києва становить близько 2 млрд. гривень на рік. Такі розрахунки озвучила депутат Київради Ксенія Семенова (фракція «Слуга народу»). На її думку, якби ці кошти надходили до міського бюджету столиці, КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» уникнули б збитків, а міській владі не довелося б ініціювати подорожчання проїзду у 2,5 раза – до 20 гривень.

«Я хочу нагадати, що реклама у метрополітені – це повністю тіньовий бізнес. Давайте разом порахуємо. Минулого року бюджет міста отримав лише 30 млн. гривень з усієї реклами на всьому транспорті – це і станції метро, і вагони, і трамваї, тощо. Скільки це реально коштує? Лише одна компанія на рік продає рекламу на суму близько 140 млн. гривень. Таких компаній у Києві близько 25. Отже, тіньовий ринок реклами у транспорті – ми можемо порахувати – становить близько 2 млрд (схоже, знову-таки на рік). Це гроші, якими можна закрити борги метрополітену. Тому що коли ви залишаєте тіньовий ринок реклами та водночас просите киян платити 20 гривень за метро – це дуже цинічно та несправедливо», – заявила Ксенія Семенова.