У селі Мовники Волинської області розгортається маленька, але дуже показова історія чиновницького свавілля. У головній ролі – староста села Таїсія Андрощук, посадовиця, на яку скаржаться за схильність до авторитарно-наказового стилю управління.
Цього разу під прицілом опинився місцевий житель, пенсіонер Юрій Попко, який утримує господарство, деяку свійську живність. Зокрема розводить гусей (має 27 штук) та випускає їх на вільний випас на озеро Блищак. Озеро – державне, відкритого доступу. Право на загальне водокористування теж гарантоване Конституцією та Водним кодексом. Однак староста Мовників вирішила інакше.
Озеро Блищак
Усні заборони, погрози та «інстанції»
За словами Юрія, староста неодноразово зверталася до нього з «попередженнями», виключно усними. «Не можна випускати качок, бо став почистили»; «будуть штрафи»; «є інстанції, куди ми звернемося»; «забороняю тримати птицю біля озера», – ось найбільш типові і часті комунікації пані Андрощук із хазяїном чи не єдиних у невеличкому селі гусей.
Але якби ж то він дійсно порушував закон чи правила. Проблема у тому, що жодного закону чи рішення староста не назвала. Бо назвати нічого, та й подібні заборонні повноваження їй не належать. Що далі, заборона вирощувати курей, чи торгувати?
Зрештою, ситуація потрапила у соцмережі, і аж ось нею зацікавились ЗМІ.
Закон на боці селянина
Вивчивши закони, журналісти Наша Версія дізналися, що староста НЕ може забороняти водокористування в даному випадку.
Водний кодекс України (ст. 47) чітко визначає:
– кожен громадянин має право користуватися поверхневими водоймами безкоштовно і без дозволів;
– право включає випасання худоби та домашньої птиці;
– заборона можлива лише у випадку санітарних зон, ПЗФ або окремого рішення Кабміну.
Відповідно до ст. 88 Водного Кодексу України:
Громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування.
Відповідно до ст.110 Водного Кодексу України:
Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
14) здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.
До вирішення питання підключився відомий київський адвокат Вадим Чунжин, який спрямував адвокатські запити з вимогою надати офіційну інформацію про:
- статус озера,
- власника,
- обмеження,
- законні підстави будь-яких заборон.
Насамперед, староста повинна пояснити, яким саме законом вона керується, забороняючи випуск домашньої птиці на воду.
Враховуючі приписи наступних законодавчих актів, відповідно до ст.88 Водного Кодексу України:
громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування.
Відповідно до ст.110 Водного Кодексу України:
Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
14) здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону;
На думку юристів, Таїсія Андрощук підмінила собою і екологічну інспекцію і рибоохоронний патруль. Тоді як голова села в цій ситуації не має жодних повноважень:
- встановлювати екологічні обмеження;
- видавати приписи;
- застосовувати будь-яку «екологічну заборону»;
- регулювати використання природного ресурсу.
Іронія в тому, що саме представники цих органів контролю (за словами Юрія Попка) в усній розмові повідомили, що до 100 гусей на такий ставок – цілковито допустима норма.
Від «очищенням ставу» до забруднення відносин
В цій історії фігурує ще одна дивна обставина. А саме, староста посилається на проведення заходів по очищенню ставу та зариблення озера. І начебто, цей факт сам по собі забороняє випасання на озері свійської птиці. Навіть, якщо б це було саме так (хоча це не так) до так званих робіт з очищення озера Блищак є купа окремих питань.
А саме, чому немає жодних звітів, кошторисів, актів виконання робіт, підтвердження витрат, немає документів щодо закупівлі риби???
А між тим, з мешканців села на благоустрій озера збирали чималенькі суми.
І тут виникає головне питання: куди насправді пішли гроші людей?
Юрій Попко розповів журналістам, що як і інші мешканці, здавав на благоустрій озера 1500 гривень, і вважав це почесним обов’язком. Адже мав упевненість, що стан природи навколо села це пряма відповідальність мешканців. А тепер виявляється, що він не має права користуватися озером, на очищення і благоустрій якого здавав свої гроші!
І це виглядає не як турбота, а як зловживання службовим становищем та монополізація озера посадовою особою.
З усього зроблено чітко видно, що староста:
- діє за межами повноважень;
- намагається встановити власні «правила»;
- тисне на мешканця;
- перешкоджає реалізації його законних прав;
- ймовірно, перевищує службові повноваження (ст. 365 ККУ).
Що далі?
Село Мовники належать до Литовезької ОТГ, яка має реагувати, якщо виникають подібні конфлікти: староста підпорядковується громаді і представляє її ім’я
Саме тому адвокатські запити направлені на Литовезьку сільську раду, бо саме вона є вищим органом для старости, повинна надати правову оцінку діям Андрощук, несе відповідальність за кадрову політику, зобов’язана захистити права мешканця ОТГ.
Зокрема, Голова ОТГ має відповісти на прості запитання:
- На підставі якого закону староста забороняє водокористування?
- Чи є на озері будь-які обмеження?
- Хто і за які кошти чистив став, чи є звіт про ці роботи?
- Чому мешканцю погрожують інстанціями, яких у старости немає?
Це історія не про качок. Це історія про чиновницю, яка вирішила, що стоїть над законом і може забороняти селянам вести господарство. Але Україна – не феодальна держава. І жоден став не є приватним володінням старости, чи будь якого чиновника або керівника.
Якщо сьогодні дозволити заборонити качкам плавати, завтра заборонять і людям підходити до води, а післязавтра тоді що – почнуть силою забирати худобу і врожай? Доки скандал не став всеукраїнським, ситуацію треба цивілізовано і людяно владнати, бо інший сценарій передбачає гучні розбірки, суди, кримінальну відповідальність і ганьбу на всю країну.
Редакція в свою чергу теж надсилає журналістський запит до Литовезької ОТГ із проханням роз’яснити – чому та на яких підставах здійснюється тиск та заборона на користування озером зі сторони голови села Мовники. І що насправді сталося із реновацією ставка.
Іванна Петрів, для «Нашої версії»