Популярне

Прийняття спадщини: поважні причини пропуску строку

З урахуванням конкретних фактичних обставин справи поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані, у тому числі, й необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вона зазначала, що звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщими після померлого, проте постановою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з неподанням заяви до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Позивач вважає, що строк нею пропущено з поважної причини, оскільки вона не була обізнана про наявність заповіту на її ім`я. Посилаючись на вищевказане, позивач просила суд визначити їй додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка була відкрита після смерті.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного суду

ВС зазначив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов’язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Так, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Також ВС зазначив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Суд зазначив, що спадкоємець не проживала на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем.

Крім того, ВС відзначив, що при розгляді таких спорів судам слід дослідити, чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. Отже, закон пов`язує виникнення у нотаріуса обов`язку вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, перевіряти наявність заповіту.

На думку Верховного суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд апеляційної інстанції, надав належну оцінку обставинам, на які посилалася позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у неї об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті особи, оскільки вона не проживала з останнім, про існування заповіту дізналась лише 19 лютого 2019 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Верховний суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше ВС висловився про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.