Нові видатки та модернізація програм закупівель дронів вказують на стратегічну зміну мислення в українській обороні
Україна робить ставку на розумну війну. Фінансова та освітня підтримка БПЛА стала держпріоритетом. Оновлення бюджету — це стратегічна відповідь на довготривалий конфлікт. Безпілотні системи — в центрі оборонної політики. Підготовка до тривалої боротьби та ставка на дрони. Про що свідчать останні рішення влади? Як останні зміни до держбюджету допоможуть розвитку українських безпілотних систем? Своїми думками з цього приводу ділиться виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
31 липня Верховна Рада ухвалила ключові зміни до держбюджету на 2025 рік, які чітко засвідчують: українська влада усвідомлює затяжний характер війни та робить ставку на технологічну перевагу. Загалом оборонні видатки збільшено на понад 412 мільярдів гривень. З них 216 мільярдів спрямують на закупівлю й виробництво зброї, техніки та — що особливо важливо — безпілотних систем.


Ставка на дрони — це не лише технологічний вибір. Це — стратегічна доктрина, яка відповідає реаліям сучасної війни. Українські БПЛА давно перестали бути лише «очима» армії. Вони стали ударними одиницями, які змінюють правила гри: мінують території, атакують цілі, доставляють вантажі, а в перспективі — й евакуюють поранених.


Зміни до бюджету передбачають не просто масштабування цієї галузі, а її системну інтеграцію в оборонну архітектуру країни. Вперше 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) піде безпосередньо на потреби Міністерства оборони — саме на дрони, техніку та озброєння. Ще 30% ПДФО передбачено на потреби Держспецзв’язку, яка також відповідає за розробку й застосування безпілотників. Останні 10% направлять безпосередньо бригадам.


Ці кошти — не про «витрати». Це інвестиції у перемогу, у технологічну перевагу, у збереження життя українських військових. Саме з цією метою запущено й розширення освітньої програми «18–24», яка тепер охоплює й навчання фахівців у сфері безпілотних систем. Майбутнє армії твориться не лише на полі бою, а й у лабораторіях, університетах, на виробництвах.
Важливо й те, що система децентралізованих закупівель БПЛА, яка вже показала ефективність, тепер буде модернізована. Вона дозволяє частинам ЗСУ напряму купувати техніку у перевірених виробників, пришвидшуючи цикл «замовлення-доставка-застосування». І саме завдяки такій гнучкості, за даними Генштабу, кількість влучань по ворожих цілях збільшилась на 40%.
Керуватимуть реалізацією цієї амбітної стратегії заступник голови ОП Павло Паліса, уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова, Кабмін та Генштаб. Це ще один сигнал: на рівні держави дрони більше не є «допоміжним» елементом. Вони — у центрі воєнного мислення.
Таким чином, Україна посилає світу чіткий меседж: ми не здамося, ми не зупинимось. Війна — це не лише протистояння на фронті, а й битва за технологічне лідерство. І в цій битві ми маємо шанс стати переможцями.

