Минув рік від публікації розслідування про викрадення дитини прокурором Віталієм Лалом. Мати малого Саші, Владислава Лало, продовжує відчайдушну боротьбу за сина, стикаючись із цілковитою бездіяльністю правоохоронної системи. Усі її звернення з доказами протиправних дій з боку колишнього чоловіка ігноруються, а винні залишаються безкарними.
ЕТИКА ПРОКУРОРА? НІ. НЕ ЧУЛИ
Попри понад двадцять зареєстрованих кримінальних проваджень, де чинний прокурор Офісу Генерального прокурора Віталій Лало є фігурантом, досі не поніс жодного справедливого покарання.
12 квітня 2024 року одне з українських видань опублікувало резонансне розслідування під назвою Кіднепінг від прокурора ГПУ – Наша версія. Минув рік, а прокурор Віталій Лало, причетний до численних фактів викрадення власного сина, жорстокого поводження з матір’ю дитини та грубого ігнорування судових рішень, досі не поніс жодної відповідальності. Більше того, він продовжує працювати в Офісі Генерального прокурора.
Владислава Лало, мати викраденого хлопчика, ще в 2022 році заявила про викрадення сина ексчоловіком. Віталій Лало, скориставшись довірою колишньої дружини, забрав дитину на новорічні свята й не повернув. Цей крок грубо порушив рішення суду та вимоги державного виконавця. Відтоді мати майже півтора року не знала, де знаходиться її син.
БАЧУ МЕТУ — НЕ БАЧУ ЗАКОНУ
І начебто — що надзвичайного? Адже за Сімейним законодавством батьки мають рівні права. Однак усе б нічого, якби не методи, до яких вдається батько хлопчика. Мова йде про те, що рішеннями судів Лалу В.В. відмовлено у визначенні місця проживання сина з ним. Справа переглянута судами трьох інстанцій. Одноголосно: «відмовити». Суд узяв до уваги інтереси хлопчика, зазначивши, що зміна соціального середовища дитини може негативно вплинути на неї.
Однак Лало В.В., незважаючи на постановлені судові рішення, у судових процесах, де сам виступав ініціатором, усе ж таки, не отримавши бажаного для себе результату, вирішив іти «по головах». Цікаво: це так впливає на людину посада прокурора? Чи то система дозволяє таким «кадрам» діяти так, бо нічого ж не буде»?
Тоді, у 2022-му, Лало В.В., знаючи, що колишня дружина безперешкодно надає сина для відведеного спілкування, забрав дитину і — без попередження — просто «зник». Задовольняючи свої амбіції, влаштував квест: «вгадай, де син», «забудь, як він виглядає», «підпиши мирову угоду».
Чи думав він про чотирирічного сина і його психологічне здоров’я, коли, привізши від мами для святкування Нового року, затягнув це святкування майже на півтора року? Не даючи дитині бачити матір, говорив сину, що мама кинула його і більше ніколи не повернеться. Жорстоко й соромно — вкласти маленькій людині в голову думку, що мама його покинула.
Б’Є, ЗНАЧИТЬ ЛЮБИТЬ?
З матеріалів одного з численних кримінальних проваджень вбачається: батько неналежним чином виконував свої батьківські обов’язки. Через це — за загадкових обставин — дитині спричинено тілесні ушкодження: вивихнуто руку, накладено гіпс. То що це було? Від сильної любові? Чи, може, — вкрали, а що робити з дитиною — гадки не мали?.. Справа № 62022100120000708 від 20.12.2022 за ст. 166 КК України — заглохла і вмерла.
Так само, як і інші кримінальні провадження: за викрадення дитини, за невиконання Лалом В.В. рішень суду, якими його зобов’язували повертати сина до матері після закінчення побачень (справи № 62022000000000022 від 14.01.2022,
№ 62022000000000023 від 14.01.2022, № 12022111230000475 від 26.04.2022,
№ 12022111230000443 від 18.04.2022, № 12022100010000845 від 05.05.2022). Виконавчі провадження також заглохли. Формально винесені постанови про накладення штрафів — не сплачені. За невиконання судових рішень наслідків немає. Для прокурора — ні.
Що чекати простим людям від панства прокурорського? Питання цікаве. Але, мабуть, риторичне.
ПІДИ ТУДИ, НЕ ЗНАЮ КУДИ
Після тривалих пошуків Влада повернула сина. У лютому 2023 року вона знайшла його в приватному нелегальному садочку квартирного типу, облаштованому в одному з районів Києва.
Ображений батько, наказавши виховательці не випускати дитину на вулицю та тримати під «сімома замками», не чекав матері на порозі закладу. Адже не для того ж він обрав саме таке місце — щоб заховати дитину так, щоб її було важче знайти.
Прокурор, який має стояти на стражі закону, сприяє нелегальному здійсненню господарської діяльності «добрій пані» і не платити податки, та фактично тримати дітей в заручниках. Нонсенс.
АМАТОРСЬКЕ САФАРІ
І поки інші чоловіки боронять країну, частково зайнятий прокурор займається не тим, чого від нього вимагає буква закону.
Після повернення дитини матір’ю, прокурор Лало В.В. влаштував справжнє цькування: систематичне переслідування, погрози, спроби «віджати» сина. У березні 2023 року серед білого дня, посеред вулиці й на очах у перехожих, він здійснив напад на Владу та дитину, намагаючись силоміць затягти хлопчика в авто. Спричинив тілесні ушкодження матері та самій дитині.
Викрасти не вдалося. Перешкодили звичайні люди, що зреагували на крики про допомогу. Розпочато кримінальне провадження № 12023100090001729 від 14.06.2023 щодо вчинення домашнього насильства. Але якщо ти прокурор — то тобі нічого не буде.
Бо хто притягне до відповідальності цілого прокурора Офісу Генерального прокурора? Місцевий поліцейський, якого завтра «спалять на вогнищі»? Чи, може, інші органи, над якими цей пан здійснює нагляд? Замкнене коло. . .
Упродовж 2023–2025 років Влада неодноразово знаходила на своєму авто спеціальні прилади для відстеження руху. Сигнали передавалися на телефон, який імовірно належав тому, хто ці пристрої й встановив. Хто саме? Неважко здогадатися. Але для збирання доказів є спеціально навчені люди. Так і зареєстровано низку проваджень за фактами незаконного стеження, втручання в приватне життя, використання заборонених технічних засобів (№ 12023100070001007 від 13.05.2023,
№ 12023105080001614 від 17.08.2023). І ці справи – вмерли. А знайдені в авто GPS-трекери, які вилучені та визнані речовими доказами – зникли зі справ. Випадковість? Мабуть.
Справи про спричинення тілесних ушкоджень прокурором Лало В.В. та його матір’ю Лало Я.Ч. — Владі, її родичам, дитині — також не розслідуються через обійману посаду прокурора (№ 12022116230000183 від 18.04.2022, № 12022111230000443 від 18.04.2022, № 62023100120000245 від 31.03.2023, № 62023100120000245 від 31.03.2023, № 42023000000000748 від 04.05.2023). Бездіяльність державних органів породжує безкарність та повне беззаконня.
ДУБЛЬ «ДВА»
Друге викрадення — ще яскравіше. Прокурор, який уже по горло загруз у правопорушеннях, діючи всупереч законам, судовим рішенням і моральним нормам, зібрав «гоп-компанію» й здійснив напад. На бабусю дитини. На очах у дитини. Бабусі — тілесні ушкодження, дитину у сльозах — в авто. І втекли.
Дії кваліфіковано як спричинення тілесних ушкоджень, вчинення домашнього насильства та викрадення дитини (№ 12023105030001376 від 28.12.2023,
№ 12023100030003663 від 29.12.2023, № 12023100030003662 від 29.12.2023). Попри наявні судово-медичну експертизу, допити свідків події, які бачили банду, діючу серед біла дня, за безпосередньої участі та під керівництвом як виявилося прокурора, притягувати до відповідальності останнього ніхто не збирається. А що так можна?
Як з’ясувалося, Лало діяв спільно з представниками однієї з ГО, що спеціалізується на викраденні дітей — під соусом «повернення до батька». Причетність до вказаної організації Лало намагається приховати перед своїм керівництвом, однак не гидує запрошувати останніх у судові засідання, на які, до речі, з’являється у свій робочий в Офісі Генерального прокурора, час.
Восьмимісячне мовчання — знову. Мати не знала, де дитина. За цей час — знову домашнє насильство над дитиною, знову невиконання судових рішень
(№ 12024111130001029 від 16.04.2024, № 4202411213000084 від 28.06.2024). І знову: відповідальності — немає.
Серпень 2024-го. Бровари. Мати бачить сина. Підходить. Лало дістає пістолет. Посеред білого дня. При дитині. Цілить у матір. Вбити не вдалося. Але — тілесні спричинені.
Знову три справи: замах на вбивство, хуліганство, тілесні ушкодження
(№ 42024112130000126 від 18.09.2024 за ч. 4 ст. 296 КК України,
за № 42024112130000127 від 18.09.2024 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
за № 42024112130000128 від 18.09.2024 за ч. 1 ст. 125 КК України.).
Попри все — дитина втекла з матір’ю.
Звернення з численними скаргами до Офісу Генерального прокурора, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора не дали жодного позитивного результату для притягнення прокурора до відповідальності.
Етика прокурора існує лише на папері.
Слушно зауважити, що процесуальне керівництво у згаданих вище справах здійснюють колеги прокурора — інші прокурори. Рука руку миє?
ЛИШЕ СУД РОЗГЛЕДІВ НАСИЛЛЯ І ВИЗНАВ ПРОКУРОРА КРИВДНИКОМ
У січні 2025-го рішенням Шевченківського райсуду Києва у справі № 761/44907/24 Лало Віталія визнано кривдником, чинячим домашнє насильство відносно колишньої дружини, спільного малолітнього сина.
Встановлено обмежувальний припис:
- заборонити наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалих осіб Лало Владислави та малолітнього Лало Олександра, а також до будь-якого іншого місця перебування постраждалих осіб;
- заборонити Лало Віталію особисто і через третіх осіб розшукувати Лало Владиславу, малолітнього Лало Олександра, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.
Зазначене судове рішення винесено у зв’язку із систематичним вчиненням Лалом В.В. домашнього насильства відносно Лало Владислави та сина Лало О.В., здійсненням переслідування та неодноразовим викраденням дитини. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Лало Віталій Володимирович подав до Київського апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу.
Постановою від 20.03.2025 вказане судове рішення залишено без змін та наразі набрало законної сили. Попри те, що Віталій Лало намагався посилатися на експертні висновки МВС щодо «безпечної прив’язаності дитини до батька», суд наголосив: обмежувальний припис не стосується визначення опіки чи батьківських прав, а є інструментом захисту від насильства.
Більш того, є підстави стверджувати, що вказані вище висновки підроблені. За цим фактом також розпочато кримінальні провадження (№ 12023105070000919,
№ 12024000000000510 від 11.03.2024, № 62024100120000322 від 12.04.2024).
«Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у справі доказами… Суд повно і всебічно дослідив обставини та ухвалив законне й обґрунтоване рішення», – зазначено у постанові.
Про вказані судові рішення 31.03.2025 Владислава повідомила Офіс Генерального прокурора та Генеральну інспекцію. Однак жодних заходів дисциплінарного впливу до Лало не здійснено.
ЗАБРОНЬОВАНО
Цікаво, що Лало, як працівник прокуратури, має бронь від мобілізації. Вочевидь, Офіс Генерального прокурора надає своїм працівникам бронь не лише від служби, а й від притягнення до відповідальності за вчинення ними протиправних діянь.
Так, наказом Мінекономіки Лалу Віталію надано бронь на весь час мобілізації. Добре влаштувалися: можна не йти воювати, отримувати статки й порушувати закони.
Як вбачається з декларації про доходи, оприлюдненої на сайті НАЗК, прокурор Лало у 2024 році отримав 1 175 500 гривень (один мільйон сто сімдесят п’ять тисяч п’ятсот).
Публічне покарання – це сигнал суспільству
Рішення судів про встановлення обмежувального припису кривднику (чинному прокурору Офісу Генерального прокурора) — це не просто перемога окремої жінки, а сильний сигнал усім кривдникам: система працює. І якщо навіть, маючи зв’язки, фінансову підтримку та підготовлену правову команду, агресор не може уникнути відповідальності — це означає, що немає виправдань для насильства.
Маємо підозри, що Лало також може бути причетний до сприяння ухиленню від мобілізації осіб з вказаної вище організації, 80% з яких офіційно не працевлаштовані, перебувають у розшуку.
🔑 Ключові факти:
- Прокурора Віталія Лало визнано судом кривдником, який систематично вчиняє домашнє насильство.
- Офіс Генерального прокурора не притягує до відповідальності прокурора