Свято-Троїцький собор у Берестечку – найбільший храм Волині, який зводився в пам’ять про загиблих козаків і тепер відновлюється завдяки відданості місцевої громади. Цей храм пережив заборони і радянську окупацію, а тепер відроджується завдяки зусиллям парафіян.
Велич храму і сила громади: як парафіяни Берестечка зберігають найбільший храм Волині
Берестечко – найменше місто Волині, яке стало відомим завдяки найбільшому в області православному храму – Свято-Троїцькому собору. Зведений у пам’ять загиблих козаків, храм, що височіє на 58 метрів, став символом духовного відродження та історичної пам’яті. Його будівництво тривало 18 років, починаючи з 1910 року, і закінчилося у 1928-му.
Однак, на шляху до його завершення були численні перешкоди. Польська влада заборонила будувати третій ярус храму, оскільки за рішенням з Варшави православна церква не повинна була перевищувати костел. Проте, попри всі заборони, третій ярус таки було добудовано.
З приходом радянської влади ситуація погіршилася – величний храм перетворили на склад плодоконсервного заводу. Але завдяки відданості місцевих мешканців, святиня вціліла. Багато оригінальних елементів, як-от царські врата, дияконські двері, іконостас, підвищення для престолу і навіть старовинна підлога збереглися до наших днів.
Наразі триває реконструкція храму, проте роботи ще багато. Нижній ярус діє, а третина середнього ярусу відновлена. За словами настоятеля храму протоієрея Миколи Качмара, після візиту до Берестечка у 2001 році тодішнього президента Леоніда Кучми було виділено 20 мільйонів гривень на реконструкцію, але через бюрократичні перепони значна частина коштів так і не надійшла до храму. Фінансування припинилося, проте громада не зупинилася – парафіяни продовжують власними силами підтримувати святиню, замінюючи вікна, проводячи конференції та нагадуючи про важливість цього храму для історії України.
Незважаючи на всі труднощі, громада вірить, що після завершення війни держава повернеться до питання повної реконструкції Свято-Троїцького собору, який є не лише духовним, а й історичним символом нашої країни.