Трамп, Зеленський і європейські лідери обговорять ключові питання у форматі закритого діалогу
На четвертому поверсі відомства канцлера Німеччини готуються до відеоконференції США, Європи та України. Відомство канцлера Німеччини перетворило свій закритий центр на майданчик для переговорів світового масштабу. Дональд Трамп, Володимир Зеленський та європейські лідери проведуть онлайн-перемови у захищеному центрі канцлерії.
У Берліні безпрецедентні заходи безпеки. На четвертому поверсі відомства федерального канцлера Німеччини у спеціально захищеному від прослуховування ситуаційному центрі без вікон готуються до відеоконференції президента США Дональда Трампа з європейськими лідерами та президентом України Володимиром Зеленським. Тут немає місця випадковим людям. Навіть перекладачів не допускають. Переговори ведуться лише англійською. Мобільні телефони учасники залишають за межами приміщення у спеціальних блокувальних пристроях, які створюють штучний шум, аби унеможливити будь-яке прослуховування. У кімнаті тільки найближчі радники канцлера Фрідріха Мерца та президента Зеленського. До розмови приєднуються з захищених приміщень і інші учасники. Президент Єврокомісії Урсула фон Дерляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рюте виходять на зв’язок разом із лідерами країн ЄС. Кожен із них працює у спеціально обладнаній кімнаті свого офісу, де виключено будь-який витік інформації.
Формат максимально закритий. Кожен лідер бачить співрозмовників на великому моніторі, а безпеку зв’язку забезпечують урядові канали з найвищим рівнем шифрування. Це дозволяє вести відверті обговорення без ризику для конфіденційності.
Під час фінальної прес-конференції у Берліні президент України Володимир Зеленський наголосив: «Я сказав президенту Сполученим Штатам Америки і всім нашим європейським колегам, Путін бліфує. Він старається натиснути перед зустріччю на Алясці, на всіх напрямках українського фронту. Росія намагається зобразити, що спроможна окупувати всю Україну. Безумовно, це їх бажань. Ми маємо готувати тристоронній формат розмови. Має бути припинення вогню. Номер один, мають бути гарантії безпеки дійсно надійні. Сьогодні, до речі, президент Трамп сказав про підтримку цього і про готовність Америки брати участь. Також серед погоджених принципів Росія не може мати права вето щодо європейської та натівської перспективи України. І мирні переговори слід поєднувати з належним тиском на Росію. Санкції повинні бути і повинні бути посилені, якщо Росія не погодиться на припинення вогню в Алясці».
Глава держави підкреслив, рішення щодо територіальної цілісності України мають ухвалюватися тільки за участі Києва. «Цю позицію розділяють усі партнери. Щодо наших принципів, щодо нашої територіальної цілісності, в кінці-кінців все одно вирішується на рівні лідерів. Без України це вирішити неможливо. І, до речі, всі це також підтримують. Я сказав колегам і президенту Сполучених Штатів Америки, європейським друзям, що Путін точно не хоче миру. Він хоче повної окупації нашої держави. І ми всі це дійсно розуміємо. Путін нікого не зможе обманути. Нам потрібен подальший тиск заради миру. Не тільки американські, але й європейські санкції».
Зеленський розповів, що після саміту в Аалясці він матиме прямий контакт із Трампом, щоб обговорити результати та визначити подальші кроки. «Ми сподіваємось, що центральною темою на зустрічі буде припинення вогню, негайне припинення вогню. Про це неодноразово говорив президент Сполучених Штатів Америки. Він запропонував мені, що після зустрічі на Алясці у нас буде з ним контакт і ми обговоримо всі результати, якщо вони будуть. І ми визначимо наступні наші вже взаємні кроки».
Саміт Трампа на Алясці – це перша особиста зустріч глав держав після початку повномасштабної війни в Україні і від її результатів багато в чому залежатиме подальший розвиток конфлікту – кажуть експерти.
«Що ж, ми проведемо зустріч з Володимиром Путіним і наприкінці цієї зустрічі, ймовірно, за перші дві хвилини я точно знатиму, чи можна укласти угоду, тому що це те, що я роблю. Я укладаю угоди» – така самовпевненість американського лідера викликає занепокоєння у колишніх радників Трампа.
Джон Болтон, який обіймав посаду радника з національної безпеки в першій адміністрації Трампа, застерігає: «Президент підходить до переговорів без стратегічного бачення, керуючись лише бажанням укласти будь-яку угоду. Що стратегічно мудро для Трампа – це те, що добре для Трампа. І я думаю, він знає з досвіду свого першого терміну, що такі події, як цей саміт, отримають величезне висвітлення в новинах. Він буде в центрі уваги. Він проводитиме зустріч з Володимиром Путіним, чого не траплялося з жодним західним лідером уже досить давно».
Болтон звертає увагу на те, що Трамп розглядає переговори насамперед крізь призму особистих відносин, не усвідомлюючи масштабу геополітичних наслідків. «Слухаючи публічні коментарі Трампа, я думаю, Путін починає творити свої кадебістські штуки. І це знову змінить погляди Трампа. Не тому, що він раптом подивився на лінію в Запоріжжі і вирішив, що її можна перемістити на 5 км
в той чи інший бік. Це не має до цього ніякого відношення. Справа в тому, чи думає він, що його друг Володимир тепер співпрацює, щоб укласти угоду, аби Трамп міг отримати Нобелівську премію миру, що друзі роблять для друзів, чи не так?»
Офіційна позиція Білого дому намагається стримати очікування від зустрічі. Прес-секретар Каролін Левіт підкреслює, що це буде радше вправа на слухання, ніж переговори про конкретні умови.
«У п’ятницю вранці президент Трамп поїде через всю країну до Анкориджа, Аляска на двосторонню зустріч з російським президентом Володимиром Путіним. Жорстока війна між Росією та Україною спалахнула під некомпетентним керівництвом Джо Байдена. Але президент Трамп рішуче налаштований спробувати закінчити цю війну та зупинити вбивства. Білий дім намагається представити зустріч як ініціативу Путіна, підкреслюючи, що російський диктатор сам попросив про зустріч через спеціального посланника Стіва Віткофа. Я думаю, це вправа на слухання для президента. Дивіться, лише одна сторона, яка бере участь у цій війні, буде присутня. І тому це для президента піти і отримати, знову ж таки, більш тверде і краще розуміння того, як ми можемо, сподіваємося, покінчити з цією війною».
Однак експерти попереджають про небезпеку такого підходу. Джон Болтон, який неодноразово готував Трампа до зустрічей з Путіним, розповідає про проблематичний стиль підготовки американського президента. «Хто його інструктуватиме? Стів Вітков. Я маю на увазі, ми вже побачили наслідки цього після його зустрічі з Путіним. Минулого терміну я інструктував Трампа для підготовки до багатьох зустрічей. І я наведу вам один приклад того, як це зазвичай відбувається. Летячи з Тернбері до Фінляндії в 2018 році на його останній саміт з Путіним я інструктував його щодо переговорів зі стратегічної ядерної зброї, поки ми обоє дивилися матч чемпіонату світу FIFA на його телевізорі. Ця деталь розкриває серйозну проблему. Американський президент може підійти до найважливіших переговорів десятиліття без належної підготовки, тоді як Путін, навпаки, ретельно планує свою стратегію. Ми бачили раніше, що Путін говорить більшу частину часу і я думаю, на нього покладений тягар певним чином спробувати перемістити Трампа в його напрямку. Він повинен спробувати з’ясувати, що переконає Трампа. Чи це правда, чи ні, не має значення, але що переконає його, що Путін серйозно хоче миру. І він спробує пояснити різні елементи своєї пропозиції, яку Трамп, ймовірно, прийме, тому що ніхто ніколи не розповідав йому нічого про це, що він запам’ятав би і що могло б здатися суперечливим».
Болтон підкреслює ключовий момент. Справжнім випробуванням на саміті стане не Трамп, а Путін та його здатність використати свій досвід колишнього співробітника КДБ.
Насправді, хто тут та особа, яка піддається випробуванню – це Путін. Не покаже Трамп, що він жорсткий? А чи зможе Путін знову запустити кадебівську харизму, щоб відновити близькі особисті відносини і отримати те, що він хоче?
У Європі весь тиждень зростало занепокоєння тим, що Україну можуть виключити з переговорів про її власну долю. Ярослава Барб’єрі, дослідник з українського форуму в Чатхамхаус, підкреслює принципову позицію Києва та європейських столиць. «Що важливо підкреслити перед самітом Трампа Путіна на Алясці, так це те, що наразі здається, що Україну не буде запрошено. Але ключове повідомлення, яке лунає як з української столиці, так і з європейських столиць, полягає в тому, що не може бути переговорів про Україну без України. Тож щоб не вийшло з цього саміту між президентами Америки та Росії, це не будуть умови, які можна просто нав’язати Україні».
Експерт попереджає про небезпечну стратегію Кремля, спрямовану на дискредитацію України в очах Трампа. Це одна з ключових цілей Кремля перед самітом Трампа Путіна на Алясці. Висунути пропозиції, які є неприйнятними для України, щоб представити Україну як неспівробітницького і невдячного актора щодо зусиль Трампа з посередництва миру. І це, у свою чергу, може також створити і загнати клин між США та європейськими союзниками, які послідовно підкреслювали важливість збереження суверенітету та територіальної цілісності України.
Барєрі також звертає увагу на те, що саміт має різне значення для кожної зі сторін. Майбутня зустріч між Трампом і Путіним на Алясці неймовірно важлива для всіх залучених сторін.
Для Путіна, тому що дозволяє йому знову проектувати міжнародний статус Росії після років міжнародної ізоляції, особливо від західних країн. Це дозволяє представити Росію як добросовісного переговірника, яким вона не є, і дозволяє Трампу додати достовірності своєму самопризначеному іміджу ефективного посередника миру після неодноразових невдач у припиненні війни в Україні.
Дослідниця також підкреслює складне становище європейських лідерів, які намагаються балансувати між залежністю від США та власними принципами. Європейські лідери наразі намагаються знайти складний баланс між спробою залучити США, тому що вони все ще певною мірою залежать від американської військової допомоги. Вони лише зараз поступово намагаються зміцнити свої оборонні можливості і набути більшої незалежності від американської безпекової парасольки.
Але з іншого боку, справді розуміють, що може бути напруження між позицією США та позицією європейських лідерів щодо того, якими мають бути стійке припинення вогню та прийнятні умови закінчення війни в Україні. Важливим аспектом є також конституційні обмеження, з якими стикається український президент.
Позиція Зеленського щодо закінчення війни в Україні обмежена як українською Конституцією, як він неодноразово публічно заявляв, так і українською громадською думкою. Згідно з українською онституцією, будь-які зміни українських територій повинні пройти через національний референдум, який має бути санкціонований українським парламентом. У принципі українська конституція може бути змінена, однак це неможливо до тих пір, поки діє воєнний стан.
Найбільш рішучу позицію щодо майбутніх переговорів займає Польща. Прем’єр-міністр Дональд Туск під час засідання Кабінету Міністрів чітко окреслив червоні лінії Варшави. Не підлягає сумніву, що в інтересах Польщі, щоб росіяни не вийшли переможцями з цієї конфронтації і щоб постійно і, сподіваюся, ефективно переконувати президента Трампа прийняти цю європейську позицію. Тобто Україна не може програти цю війну і ніхто не має права тиснути на Україну щодо територіальних поступок чи інших рішень, які пахнули б капітуляцією.
Польський лідер підкреслює, що підтримка України — це не лише питання солідарності, але й життєво важлива необхідність для безпеки самої Польщі. «І я говорю про це не лише тому, що цього вимагає солідарність з народом, на який напали, сусіднім дружнім народом. Але це, перш за все, вимога нашої безпеки. Ослаблена Україна, до якої поставилися несправедливо, і сильна Росія, переможна Росія — це пряма і швидка загроза для Польщі».
Джон Болтон висловлює серйозні занепокоєння щодо того, як Трамп розуміє дипломатію. На його думку, «американський президент не усвідомлює різниці між особистими відносинами та державними
інтересами. Ви не можете зрозуміти поведінку Трампа в політичних термінах. Він не проводив спочатку проросійську політику, потім переходячи до більш проукраїнської політики, а тепер, можливо, повертається до більш проросійської політики. Все це стосується його особистих відносин з іншими главами держави. І Трамп сам це говорив публічно. Він дивиться на все через цю призму. Тож, якщо він має хороші особисті відносини з Володимиром Путіним, то американсько-російські державні відносини хороші. І навпаки, якщо він має погані особисті відносини, скажемо, з Володимиром Зеленським, то американсько-українські державні відносини нехороші. Особисті відносини, очевидно, мають місце в зовнішніх справах, як і в усьому іншому. Але коли ви один із світових жорстких людей, як Володимир Путін, це не питання емоцій, це питання холодного розрахунку. Трамп не розуміє цього моменту. Є, я думаю, плутанина. Можливо, вона в голові Трампа. Можливо, у інших також. Чи говоримо ми тут про умови припинення вогню? Чи говоримо ми про умови остаточного мирного договору? Припинення вогню може відбутися багатьма різними способами. І я маю меншинну думку з цього приводу. Я думаю, припинення вогню дуже небезпечне для України в даний момент».
Найбільше занепокоєння у Болтона викликає те, що Трамп хоче представити будь-яку угоду як свій особистий успіх, не вникаючи в деталі. «Я думаю, вся ця проблема — це просто ще одна демонстрація того, що це дрібні деталі для Трампа. Він хоче мати можливість сказати: «Я уклав угоду». А деталями нехай пізніше займаються підлеглі. Трамп хоче, щоб це була його угода, яку
він укладе з Путіним і потім представить Зеленському, що, очевидно, дуже небезпечно для українців. І це точно вписується в план гри Путіна. Тримати українців осторонь, тримати дрібних європейців осторонь. Просто один на один між ним і Трампом. Отже, з різних причин, безумовно. Але і Трамп, і Путін бачать перевагу для своїх цілей у тому, щоб робити це просто між собою».
У п’ятницю, 15 серпня, світ дізнається, чи американський президент зможе відстояти інтереси України та Євроатлантичної солідарності. Від результату цієї зустрічі може залежати не лише подальший хід війни в Україні, але й архітектура європейської безпеки на десятиліття вперед. Україна та її союзники наполягають, без участі України в переговорах про її долю жодна угода не може бути легітимною чи довготривалою.