Популярне

Оце, брати, сила – для стресу могила!

А ти знав, що коли Шевченка заарештовували, на ньому був фрак, і сам він чисто виголений сяяв, як новорічна ялинка? Тому брови присутнього губернатора Фундуклея, (який був добре знайомий з Шевченком) стрибнули до макітри:
— Чого це ви, Тарасе Григоровичу, так прибралися? — спитав київський мер грецького походження.
— Та бачте, — приречено видихнув Тарас Шевченко, — поспішав до Костомарова на вінчання. Він запросив мене боярином… так я ото, у Броварах мені перепрягли коней, поголився і причепурився, щоб з воза одразу до молодого.
— Оце доля. — пробуркотав Фундуклей. — Коли ж так, так куди судженого, туди й боярина.

Ось так: був фрак, а стала солдафонська форма

Тоді до буцегарні доставили, як самого Тараса Шевченка, так і нареченого Миколу Костомарова. Обох будуть знати та читати двісті років потому. Знав би Фундуклей, що іменем останнього арештанта назвуть бібліотеку в Києві, (яка стане майже психологічним трансформаційним центром) – у труні б перегорнувся!

Дай п’ять!

Сотні людей, виснажених війною, стресами, тривогами, депресіями, та просто тих, хто прагне нових знань, вражень, позитивних емоцій, приходять сюди. І не тільки за книгами (яких в асортименті – мама не горюй), а тому, що тут завдяки керівництву закладу протягом 2-х років втілюється проєкт психологічного розвантаження «Шлях допомоги». В ньому задіяні різноманітні творчі, інтелектуальні, розважальні й пізнавальні програми, покликані задовольнити будь який смак і, (увага!) – будь який віковий стан. Без дурнів, дух захоплює. Діапазон: від малечі 3-4 років, до дідуганів і бабусь хоч до ста!

Як каже директорка закладу Ірина Суріна: «Наш проєкт складається з п’яти основних направлень, мета яких позбавлення людей від стресу, подолання депресій, підвищення самооцінки та впевненості у собі. покращення психологічного та емоційного благополуччя. До того, він дозволяє розвинути навички спілкування та співпраці, зміцнити національну свідомість, вдосконалити навички виховання дітей».

Смілива діректорка з пітоном на заході для малюків, організованим у співпраці із журналом для тварин «Зоодруг»

Ці п’ять напрямків я зараз, коротко, спробую тобі, читач, розгорнути в найкращому вигляді. Почнемо з того, що бібліотека у багатьох людей асоціюється виключно з книгами, їх отриманням та поверненням. Забудьте!..

Солодке слово «Мультифункціональність»

…Бо це все давно не так! Бібліотека ім. Костомарова – це, сучасною мовою, цілий ХАБ, де ти можеш проводити весь вільний час, хіба що не ночуючи в ньому. Тому що мультифункціональність закладу, завдяки проекту «Шлях допомоги» – вражає.

«У програмах», – розповідає адміністраторка інтернет-хабу Оксана Михаленко («по ходу п’єси» фахівець зі штучного інтелекту і викладачка італійської, та комп’ютерних курсів у закладі – авт.). – Ви можете пройти тренінги для колективу, взяти учать в прямих етерах, презентаціях і заходах, в яких ми запрошуємо цікавих людей: істориків, письменників, краєзнавців, майстрів, митців, музикантів, тощо. Здійснюємо правову (в блозі) і волонтерську допомогу».

Вивчення італійської можна поєднати із комп’ютерним лікбезом

Питаю: «Я чув у вас є навіть арт-терапія?». «Звичайно, – вмикається у розмову митець Ганна Колтукова. – У бібліотеці працює два гуртки малювання для дорослих і, окрім арт-глино-гримтерапії, є ще мандалотерапія».

«Грим, глина – це зрозуміло. – кажу я. – А ось манда… пардон…мандалатерапія, це що?».

Пані Ганна з пані Оксаною викочують важку артилерію і «в два стволи» починають цікаву розповідь, яку я тобі, читач, викладати не буду, бо в мене паперу не вистачить. Так що почитай сам в Інтернеті. З’ясувалось, що окрім того, що тебе тут навчать малювати (і, взагалі, розумітись на живопису), так ще й створювати прикраси із бісеру.

І старі і молоді згадують Ільфа з Петровим: «Кіса, скажіть мені, як митець митцю, а ви малювати вмієте?»

«Для моторики м’язів рук і нових нейронних зв’язків – це звичайно гарно, – вставляю свої «п’ять копійок». – А що ще конкретно є для голови і вбивства стресу, тривог і внутрішнього вурдалака в собі?».

На моє питання відповіла психологиня Олена Комкова: «В нашій бібліотеці існують такі проєкти з надання психологічної допомоги, як: «Мистецтво релаксу», «Обійми», онлайн програма «Поради психолога», а також індивідуальні консультації».

Це не релігійний рітуал, а-ля: «хто перший розіб’є лоба об підлогу», це – мистецтво релаксу…

«Для дітлахів і підлітків діапазон ще ширше, – додає директорка Іріна Суріна. – Це Казко-Ізо- Музо-Ігротерапії, різноманітні майстер класи, уроки толерантності, лекції з екології, української мови, краєзнавства, стосунків з батьками, здорового способу життя, патріотичного виховання та багато іншого».

Додамо до цього розкішного букета перегляди фільмів, огляди цікавих журналів, історичні гуртки, комунікативні клуби і безліч виставок та презентацій. Одно слово – неоране поле для розвитку мозку та стабілізації психічного стану.

Тому насамкінець зазначу, що краще один раз побачити, ніж мільйон разів почути (в нашому випадку прочитати). Натяк зрозуміло? Посилю його парою слів про саму бібліотеку ім. Костомарова, яка розташована у тихому місті Києва на Нивках (вул. Щербаківського 51-В), але з точки зору логістики дуже зручна з доставкою власного (вашої дитини, друга, знайомого – потрібне підкреслити) тіла до неї. Заклад має сучасний дизайн, з простором, що дозволяє кататись на самокаті, а висота стель – грати в баскетбол. І тут є все, аби вгамувати жадобу до знань, отримати естетичну насолоду, відновитись психологічно і набратись сил, які так необхідні в наші часи підчас виснажливої війни.

Олексій Глуховський