Митрополія Онуфрія шукає порятунку в судах, щоб уникнути втрати легального статусу. Постанова Кабміну №543 стала ключовою у боротьбі за церковну незалежність України. УПЦ МП звертається до судів із заявами, щоб не допустити оприлюднення компрометуючих висновків.
Чому рішення судді Кушнової стане ключовим у церковній боротьбі за незалежність
УПЦ МП атакує судовими позовами: як Московський патріархат намагається зупинити розслідування своєї афільованості з РПЦ
Минає рік після ухвалення закону, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою. У цей час Державна служба з етнополітики та свободи совісті завершує дослідження, яке має підтвердити чи спростувати афільованість Київської митрополії УПЦ (МП) з РПЦ. За інформацією з джерел у Службі, остаточні висновки мають бути оприлюднені до кінця червня.
Церква митрополита Онуфрія тим часом веде активну судову боротьбу, подаючи численні заяви до Київського окружного адміністративного суду. Замість позову церковники спершу подали три заяви про забезпечення позову, намагаючись заблокувати дію урядової постанови №543 від 9 травня 2025 року, яка визначає порядок дослідження ознак афільованості релігійної організації з іноземною організацією, забороненою в Україні. Дві з цих заяв суд відхилив, а третя перебуває на розгляді.
Лише 24 червня до суду надійшов безпосередній позов УПЦ МП, що охоплює 37 сторінок. Суть його — визнання незаконною та нечинною урядової постанови, що загрожує впливу та інфраструктурі Московського патріархату в Україні. Суддею у справі призначено Альону Кушнову, яка вже у 2023 році встановила факт афільованості УПЦ МП із РПЦ, що стало прецедентом.

Ці юридичні маневри відбуваються на фоні міжнародної підтримки УПЦ МП, зокрема лобіювання з боку адвоката Роберта Амстердама та підсанкційного бізнесмена Вадима Новинського. Тим часом Путін звертається до Папи Римського з проханням «захистити свободу віросповідання» в Україні, що лише підтверджує політичну вагу питання.
За офіційними даними, станом на початок 2025 року в Україні діяло 10 118 релігійних організацій УПЦ (МП), найбільше з яких — у Донецькій, Дніпропетровській і Вінницькій областях. Очікується, що після оприлюднення висновків Держслужби релігійні громади з подвійною афіляцією будуть зобов’язані припинити зв’язки з РПЦ або ж припинити діяльність за рішенням суду.
Ця ситуація засвідчує: релігійне питання в Україні залишається не лише духовним, а й політичним. Зусилля держави щодо деколонізації церковного простору можуть зіткнутися з серйозним юридичним і міжнародним опором. Але, як свідчать судові рішення минулих років, правда — на боці тих, хто прагне духовної незалежності України.

