Документи розкривають, як архієпископ ПЦУ Тихон Петранюк поставив засудженого брата керувати кафедральним собором Тернополя — і врятував його від мобілізації
Апеляційний суд Києва у 2018 році визнав Назара Петранюка винним у смерті людини. Але замість покаяння — він отримав посаду в ПЦУ. Як це стало можливим і чому рідний брат-архієпископ свідомо порушив церковні канони — розбиралася «Наша Версія».
Смерть на київському асфальті
Ранок 17 січня 2015 року. Київ. Людина гине під колесами автомобіля Renault Logan. Матеріали кримінальної справи № 759/2926/16-к фіксують те, що важко читати: відкрита черепно-мозкова травма, розтрощений череп. Водій — Назар Петранюк — мав технічну можливість зупинитися. Не зупинився.
26 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва поставив крапку: Петранюк ВИНЕН. Вирок — три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати авто. Покарання — умовне, з іспитовим строком. Але вирок суду — реальний і незворотний.
Здавалося б, це кінець історії. Насправді — лише початок.
Ряса як індульгенція
Назар Петранюк — рідний брат архієпископа Тихона (Тараса) Петранюка, керуючого Тернопільсько-Бучацькою єпархією Православної церкви України. І саме брат-архієпископ, добре знаючи про кримінальний вирок, призначив засудженого керівником Кафедрального собору святих Кирила і Мефодія.
Поки тисячі українців гинуть на фронті, людина з вироком суду за загибель іншої людини отримує не повістку — а церковну посаду. І разом з нею — фактичне звільнення від мобілізації.
«Це не акт милосердя, — наголошують у Фонді пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, який провів власне розслідування. — Це дезертирство під панікадилом».
Хто є Фонд пам’яті Митрополита Мефодія — і чому їм варто вірити
Громадська організація «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» на чолі з Наталією Шевчук веде системні розслідування зловживань у церковному середовищі вже кілька років поспіль.
Саме цей фонд першим оприлюднив кримінальне провадження щодо самого архієпископа Тихона Петранюка: протокол затримання за підозрою у скоєнні злочину від 20 липня 2013 року, постанову про оголошення його в розшук, ухвалу про запобіжний захід. Документи підтверджують: архієпископ Тихон не лише знає про кримінальне минуле брата — він і сам має власну кримінальну «біографію».
Фонд також задокументував інші епізоди діяльності Петранюків: підозри у незаконному продажу монастирського майна, фінансові розписки, перетворення православного храму семінарії на ритуальний зал з «комуністичним п’єдесталом для домовини» — при завішаному іконостасі. Тернопільський міськрайонний суд на вимогу фонду скасував постанову про закриття кримінального провадження щодо архієпископа.
Це — не анонімні звинувачення. Це — архіви, судові рішення, офіційні документи.
Що порушено: закон і канон
З точки зору цивільного права ситуація також викликає питання. Призначення засудженої особи на керівну посаду в релігійній організації, що дає підстави для звільнення від мобілізації, — це предмет уваги як для податкових органів, так і для військових комісаріатів.
З точки зору православного канонічного права порушення є грубими та беззаперечними:
– 66-те Апостольське правило забороняє особам, причетним до загибелі людини, перебувати у кліросі;
– 55-те правило святого Василія Великого проголошує руки, що пролили кров, нечистими для совершення євхаристії;
– 14-те правило Неокесарійського собору вимагає від служителя Церкви бездоганної репутації.
У практиці Вселенського патріархату Константинополя — до юрисдикції якого належить ПЦУ — подібні випадки завершуються складанням сану. Не іспитовим строком.
Коментар Голови Фонду: «Томос — не ліцензія на беззаконня»
Наталія Шевчук, голова ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія», не добирає слів: «У 2018 році Православна Церква України отримала не просто визнання та свободу — вона успадкувала колосальний духовний і матеріальний спадок УПЦ КП та УАПЦ. Проте сьогодні ми бачимо парадокс: спадок є, а відповідальності за нього — нуль. Очевидно, те, що дістається задарма, не має ціни для тих, хто сьогодні тримає в руках важелі церковної влади.
Я запитую кожного ієрарха, кожного вірянина: невже заради цього автокефальні патріархи та митрополити десятиліттями каралися в засланнях, катувалися в тюрмах і виживали в діаспорі? Невже їхня жертовність мала на меті створення «Автокефальної Кримінальної Церкви»?
Якщо в ПЦУ настільки критичний кадровий голод, що ми змушені «підбирати» канонічне сміття Московського Патріархату, яке виявилося непотрібним навіть самій УПЦ, то давайте підемо далі. Давайте відкрито набирати кадри в місцях позбавлення волі — вбивць, шахраїв, рецидивістів. Дамо їм керівні посади, забезпечимо церковну «броню» від фронту, і дозволимо навіть не служити — як це робить клан Петранюків у Тернополі. Головне — вчасно наповнювати касу, розпродавати церковні землі, виводити храми у приватну власність і торгувати нагородами.
Це розслідування — наш крик проти канонічного нігілізму. Ми оприлюднюємо факти, які неможливо стерти чи замовчати: юридичний вирок за вбивство та офіційне перебування злочинця на чолі кафедрального собору. І це — лише вершина айсберга. Брати Петранюки перетворили священну кафедру Блаженноспочилого Митрополита Мефодія на приватне підприємство з продажу імунітету від закону.
Правда Христова не терпить кумівства, а Томос не є ліцензією на беззаконня. Ми не зупинимось, доки це осквернення святині не буде припинено».
Реакція та мовчання
Фонд пам’яті Митрополита Мефодія офіційно звернувся до Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та членів Священного Синоду ПЦУ з вимогою:
1. Позбавити Назара Петранюка будь-яких посад і церковного сану.
2. Провести відкритий церковний суд над архієпископом Тихоном Петранюком.
3. Відновити канонічний порядок у Тернопільсько-Бучацькій єпархії.
На момент публікації офіційної відповіді від синодальних структур ПЦУ не надійшло.
Коментар редакції
«Наша Версія» направила запити архієпископу Тихону Петранюку та прес-службі ПЦУ. Відповідь на момент виходу матеріалу не отримана. Ми залишаємо за собою право опублікувати позицію сторін у разі її надходження.
Документ вироку Апеляційного суду міста Києва доступний у відкритому реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/74960968
Довідка
Православна церква України (ПЦУ) отримала Томос про автокефалію від Константинопольського патріархату у січні 2019 року. Тернопільсько-Бучацька єпархія — одна з найбільших єпархій ПЦУ на заході країни. Митрополит Мефодій (Кудряков) очолював Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) з 2000 по 2015 рік. Фонд його пам’яті веде правозахисну та журналістську діяльність у сфері церковного життя України.
Матеріал підготовлено на основі офіційних документів Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, матеріалів реєстру судових рішень України та архівних публікацій mefodiy.org.ua
«Наша Версія», 2026. При використанні матеріалу посилання на видання обов’язкове.