Молитовні слова підтримки митрофорному протоієрею Роману Будзинському у зв’язку з упокоєнням його батька — Василя Антоновича
Дорогий у Христі отче Романе!
З глибоким сумом та братньою молитвою в серці приєднуємося до скорботи, що торкнулася Вас і Вашої родини — з приводу упокоєння Вашого дорогого батька, Василя Антоновича.
Смерть близької людини — це завжди рана, яку не загоїть жодне людське слово. Проте у Христі ми маємо світлу надію, яка долає смерть: «Бо немає мертвих у Бога, але всі живі» (Лк. 20:38). Тому навіть у сльозах ми молимось, навіть у втраті — довіряємо милосердю Божому.
У ці дні жалоби нехай Господь укріпить Ваш дух, наповнить серце спокоєм і подарує тиху впевненість у тому, що душа новопреставленого раба Божого Василя Антоновича знайде вічний спокій у світлі Божої присутності.
Нехай пам’ять про нього — світла, тиха, наповнена добром — залишиться в серцях усіх, хто його знав і любив. І нехай наші молитви за упокій його душі стануть духовним даром, який супроводжуватиме його у вічність.
Молимося разом з Вами і за Вас.
Вічна йому пам’ять і Царство Небесне!
З великою повагою і братською підтримкою,
В’ячеслав Ковтун, головний редактор від імені колективу видання «Наша версія»